З 1981 року він проживав у місті Червоноград Львівської області, де працював у Будинку культури Соснівки. Молнар спершу грав на академічній бандурі, навчаючись у львівського бандуриста Юрія Даниліва, а згодом освоїв традиційну старосвітську бандуру та ліру.
У 1989 році Лайош Молнар став артистом самодіяльної капели бандуристів «Карпати», що входила до складу Львівського відділу українського товариства сліпих. Він також обіймав посаду директора благодійного фонду «Муза» та заступника голови з питань роботи з незрячими дітьми у Львівському Кобзарському Цеху.
Як виконавець, Молнар виступав соло, а також у дуеті зі своєю дружиною, Тетяною Фроловою, яка декламувала вірші. Його репертуар включає як українські народні пісні, так і твори українських композиторів, таких як «Дума про козацькі могили» А. Кос-Анатольського та «Виший, виший, кохана мені» Г. Китастого. Серед його власних творів — пісня «Не мовчіть, кобзарі» на слова Т. Фролової.
Особливе місце у творчості Молнара займають реконструкції старовинних лірницьких творів, таких як «Страсті Христові» та інші релігійні пісні, в яких він досягає глибокої етнологічної достовірності. Його виконання вирізняється проникненням у біблійні образи, що робить його музику вражаюче автентичною та духовно глибокою.
Відкрийте для себе автентичний світ української музики та культури разом із майстрами Київського Кобзарського Цеху. Кобзарі – носії багатовікових традицій, виконають для вас думи, історичні пісні, духовні канти, псальми та інструментальні твори, які перенесуть вас у часи козацької слави та національної самобутності.
Відкрийте для себе автентичний світ української музики та культури разом із майстрами Київського Кобзарського Цеху. Кобзарі – носії багатовікових традицій, виконають для вас думи, історичні пісні, духовні канти, псальми та інструментальні твори, які перенесуть вас у часи козацької слави та національної самобутності.
